Жак Фреско був відомим промисловим дизайнером і футурологом, який присвятив своє життя мрії про світ без бідності, війн і дефіциту — світ, що стане можливим завдяки науці, автоматизації та розумному управлінню ресурсами. Його бачення, відоме як Проєкт Венера (до 2018 року), передбачало будівництво міст, створених для того, щоб служити всім людям, використовуючи технології для задоволення людських потреб і створення кращого майбутнього для кожного.
Фраза Жака Фреско «Не ставте мені пам’ятник» стала однією з найвідоміших. Її повторюють при кожній нагоді, надаючи їй будь-яких зручних значень. Іноді це доходить до абсурду: знаходяться ті, хто всерйоз стверджує, що сам факт існування нашого YouTube-каналу «Жак Фреско українською» чи тематичних груп у соцмережах — це вже «небажаний пам’ятник», який потрібно видалити, бо він «не хотів пам’ятників». Під кожним постом чи відео, де згадується Жак, з’являються коментатори з докорами: «Він же просив не робити з нього культ!»
Але найнебезпечніша тенденція починається тоді, коли цю фразу починають використовувати як інструмент логічної маніпуляції — щоб відмахнутися від ідей Жака та його оригінального Проєкту Венера або навіть повністю позбутися їх.
Про що насправді говорив Жак Фреско
Жак Фреско неодноразово висловлював думку про «пам’ятник», і щоразу йшлося зовсім не про заборону згадувати його ім’я чи відмову від його ідей. Фреско мав на увазі, що жодна розробка не повинна ставати догмою чи культом, навіть якщо вона є найкращою на даний момент. Він підкреслював: майбутні покоління мають покращувати й змінювати все, що створили ми, — саме в цьому полягає прогрес.
є російською: “З Цим треба кінчати”
Наприклад, в інтерв’ю 2010 року він розповів, що прочитав книгу «125 утопій і чому вони провалилися», після чого усвідомив: навіть якщо сьогодні спроєктувати ідеальне місто, завтра воно стане гамівною сорочкою для дітей майбутнього.
Вони виростуть, отримають нові знання й технології та спроєктують власні міста.
Фреско казав: «Поставивши мені пам’ятник перед містом, ви стримуєте майбутнє». Він порівнював це з ноутбуком: сучасний ноутбук зовсім не ідеальний, це лише найкращий варіант на даний момент, а через 10 років він стане застарілим. Розвиток неможливо зупинити, тому говорити про утопію (ідеальне суспільство) безглуздо — все можна вдосконалювати, і не повинно бути «недоторканних» ідей чи авторитетів.
Подібну думку Жак висловив і під час виступу в Стокгольмі того ж року. Пояснюючи, що проєкт «Венера» — це не кінцева ідеальна модель, а лише набагато кращий старт порівняно з сучасним суспільством, він додав:
«Навіть якщо я спроєктую працездатне місто, це місто лише зв’яже руки наступному поколінню. Вони будуть проєктувати власні міста. Якщо ви зведете мені пам’ятник і поставите його в центрі міста, це стримуватиме людей. Щоб рухатися вперед, потрібно ставити завдання, аналізувати, вдосконалювати й іти далі».
Іншими словами, не потрібно «увічнювати» нинішній дизайн — майбутнє має будуватися не на поклонінні досягнутому в минулому, а на його постійному оновленні.
Фраза «не ставте мені пам’ятник» спрямована проти догматизму та застою, а не проти визнання заслуг чи поширення знань. Фреско не хотів, щоб його проєкти чи він сам стали священною коровою, яка гальмує прогрес. Він не говорив: «зітріть моє ім’я, викиньте мої книги, видаліть відео». Навпаки, він усе життя прагнув донести свої ідеї якомога ширше, просто розумів, що з часом їх теж потрібно буде удосконалювати та розвивати далі.
Видалення Жака Фреско під приводом «не створювати культ»
На жаль, слова Жака про пам’ятник стали зручним прикриттям для тих, хто після його смерті у 2017 році вирішив різко змінити курс проєкту. Нові директори Проєкту Венера, призначені у 2018-му, оголосили про «наступну еволюцію» проєкту — і ця «еволюція» швидко звернула у дивне русло. Багато оригінальних пропозицій Жака Фреско були оголошені застарілими та фактично відкинуті.
З сайту Проєкту Венера зникла майже вся інформація про оригінальні пропозиції Жака Фреско, так само як і матеріали про нього самого, за рідкісними винятками. Зникли Програма, розділ із відповідями на часті запитання, плани, описи переходу та інші ключові матеріали, залишивши лише короткі загальні згадки про колишню програму. Тепер багато ідей Жака, його лекції та книги доступні лише у вигляді товарів у магазині: їх можна придбати, але неможливо вільно ознайомитися з ними в повному обсязі.
Сайт-музей, який планувався як альтернатива знищенню спадщини Жака і мав називатися «Фонд Жака Фреско» (Jacque Fresco Foundation), уже п’ятий рік залишається «в розробці» й фактично є занедбаним ресурсом з кількома сторінками.
Слід згадати і про повністю згорнуте виробництво документального фільму «Людина завтрашнього дня» (про Жака Фреско), а також про відмову публікувати архівні лекції та їхні транскрипції, на які неодноразово проводилися краудфандингові збори.
Була отримана відмова і в наданні архівних матеріалів для нових відео та документальних фільмів, за які готова була взятися наша команда. Крім того, були стерті й забуті плани створення «Великого художнього фільму Проєкту Венера», яким хотіли яскраво показати можливе майбутнє та перехід до нього, і на який також проводився збір коштів. Ідея видати книгу з основними пропозиціями Жака, засновану на його лекціях і анонсовану новими директорами як майже завершену ще у 2020 році, так і не була реалізована.
Будь-які спроби співпраці розбиваються об вимогу беззастережно прийняти новий курс і передати повний контроль директорам та їхньому головному ідеологу Саймону Мішо — «особливому вченому та візіонеру», на якого тепер покладаються надії проєкту замість Жака Фреско, попри його захоплення теоріями змови та псевдонауковими концепціями.
Проте, попри все це, нове керівництво запевняє, що вони «не відходять від ідей Фреско». У хід ідуть висловлювання Жака — точніше, окремі цитати, майстерно вирвані з контексту. Фраза «не ставте мені пам’ятник» стала улюбленим виправданням. Мовляв, Фреско ж сам казав не робити з нього ікону, отже, ми маємо право відмовитися від його креслень, ідей, планів і вигадувати все заново. Якщо хтось вказує на суперечності між новим курсом і словами Фреско, у відповідь звучить: «Жак не хотів, щоб його слова сприймали як догму — ось ми й пропонуємо “еволюцію” ідей».
Але що ми бачимо на практиці?
Від ресурсо-орієнтованої економіки достатку розмови змістилися до ідеї неминучої нестачі ресурсів — зокрема тих, що необхідні для переходу на відновлювані джерела енергії. Спираючись на особливі розрахунки Саймона Мішо, які не отримали підтримки в науковій спільноті, новий курс обґрунтовує повний перегляд ідей Жака та рух до «більш простого життя» в гармонії з природою.
Від наукового методу проєкт скочується до недовіри до «офіційної науки» та ідеї «нового наукового методу на основі філософії» (що б це не означало). Тут варто згадати і Натанаеля Дінвідді з ради директорів: випускник філософського факультету Канзаського університету, сьогодні він активно використовує свої навички для перекручування ідей Фреско та спритної маніпуляції логікою і смислами.
Від акценту на автоматизації та розвитку технологій проєкт перейшов до риторики про те, що людство «розігналося надто швидко» і повинно сповільнити темп, а то й рухатися назад. Розмови про практичні проєкти дедалі більше змінюються планами створення «Інституту Прометея», мета якого — вивчення енергії ефіру, «прихованої офіційною наукою», та спроби винайти вічний двигун для вирішення світових проблем. Від ідеї суспільства без грошей, де блага доступні кожному завдяки науці та автоматизації, лишилася тільки можливість «безкоштовно» працювати в шахті чи на городі заради виживання.
Відмова від політики, на якій наголошував Фреско, також була втрачена: замість цього формується власна псевдополітична структура, де група «монахів-філософів» вирішує, якою має бути «ідеальна держава», змішуючи у котлі ідеї всіх систем — аж до фашизму — та пропонуючи перебудувати суспільство на власний розсуд, змінюючи чергову систему у будь-який момент, коли їм захочеться, при цьому запрошуючи шаманів корінних народів для консультацій.
Зручне виправдання
Незгодних із новим курсом просто усувають. Проєкт перетворюється на закриту цитадель із договорами про нерозголошення, без зворотного зв’язку та з масовими блокуваннями будь-якої критики. Закриваються англомовні майданчики, де ще можна було обговорювати ідеї Фреско, а публічний простір зачищається від тих, хто не погоджується з «новою лінією».
Використання фрази Фреско «не ставте мені пам’ятник» стало зручним інструментом маніпуляцій. З його слів виривають один фрагмент, ігноруючи все інше, і використовують його як аргумент проти будь-яких нагадувань про його справжні ідеї та пропозиції чи будь-якої критики. У результаті створюється ілюзія, що відмова від спадщини Фреско — нібито його власна воля.
Насправді ж під цим прикриттям відкидаються ключові принципи проєкту: науковий підхід, орієнтація на ліквідацію дефіциту та побудову суспільства достатку. Замість цього просуваються зовсім інші погляди, а самого Жака та його ідеї витісняють, залишаючи лише лозунг, яким зручно заглушати незгодних і відводити розмову від суті. Фреско мріяв, щоб його ідеї допомогли змінити світ. Він не мріяв, що після його смерті однією його фразою виправдовуватимуть відмову від усього, що він створював.
Завантажте постери з логічними маніпуляціями від проєкту Obraz
Коли закінчуються чесні аргументи, починаються риторичні трюки. Важливо це помічати й не піддаватися. Щоб захиститися, варто вивчати логічні помилки, софізми, риторичні прийоми, методи маніпуляції та емоційного тиску. Це допоможе розпізнавати підміну понять, хибні посилання на авторитет та інші хитрощі, які використовують, щоб відвести розмову вбік і заглушити реальну критику.
Замість пам’ятника — продовження справи
Що робити тим, хто по-справжньому цінує ідеї Жака Фреско? Продовжувати розпочату ним справу. Сьогодні оригінальний Проєкт Венера зайшов у глухий кут, а надії на повернення до початкового курсу тануть. Юридичні та адміністративні бар’єри заважають поширювати старі матеріали: нові власники контролюють права на книги, лекції та фільми Фреско, через що дедалі складніше ділитися ними вільно. Нам, наприклад, заборонили використовувати навіть архівні кадри Жака під приводом авторських прав. Але це не привід здаватися.
Жак створив фундамент знань не для того, щоб ідеї застигли, а щоб їх розвивали, адаптували й удосконалювали. Так, багато доводиться починати наново, але ми починаємо не з нуля. У нас є база знань, напрацювання Жака, досвід команди та партнерства для запуску проєктів розумних міст. Хай шлях і не простий, ми продовжуємо рухатися вперед. Кожен, хто поділяє ці погляди, може зробити свій внесок.
Якщо вам близькі оригінальні ідеї Проєкту Венера, зараз саме час підтримати їхнє відродження: фінансово, часом, навичками, участю у волонтерській команді чи власними проєктами у руслі загальної концепції. Головне — не мовчати й не стояти осторонь.
Жак не хотів пам’ятників. Він хотів змін. Нехай про нього нагадують не бюсти, а реальні справи, які змінюють життя людей на краще. Розвивайте ідеї, залишайтеся критичними, діліться знаннями. Тоді жодні маніпуляції не зіб’ють нас із шляху до майбутнього, на яке ми всі заслуговуємо.
Усіх, хто готовий діяти, запрошуємо до співпраці. Замість пам’ятників давайте будувати новий світ.
Також читайте:
Уже понад 13 років перебуваю в самому центрі всієї діяльності за напрямом і можу розповісти вам багато нюансів: від оригінальних пропозицій Жака Фреско, до роботи з рухом, маловідомої та інсайдерської інформації.
Організував найуспішнішу і найрезультативнішу команду руху Проєкту Венера, зараз представлену організацією “Проєктування Майбутнього”, а також канал “Жак Фреско” на 1,5 мільйона підписників, дрібні й великі заходи, давав інтерв’ю на радіо й ТБ, співпрацював із ВНЗ і школами, проводив акції, вів мережу груп на 60 міст із регулярними зустрічами, і багато іншого. Розкривав і боровся з шахрайськими компаніями та ініціативами, відстоюючи репутацію Проєкту Венера.
Організував і вів переговори з будівництва смарт-міста Проєкту Венера, з тоді ще живим Жаком Фреско, що було їхнім найкращим шансом. Сьогодні цей проєкт перетворився на повноцінний проєкт розумного міста і випробувальний полігон для розвитку всієї індустрії розумних міст під назвою “Місія на Землі”, який буде запущено найближчим часом, наприкінці 2024 – початку 2025 року, і ми беремо в цьому безпосередню участь.
Після зміни курсу новими директорами “Проєкту Венера”, не роздумуючи виступив рішуче проти, особливо, знаючи подробиці цієї авантюри, – ставши на бік оригінальних ідей Жака Фреско. За будь-яких результатів розвитку ситуації, я продовжуватиму розпочате, з метою дати шанс людству перейти до ресурсо-орієнтованої економіки, або принаймні спрямувати суспільство в потрібному напрямку. Сподіваюся, і ви приєднаєтеся до нас.